Два роки тому, 15 березня, Одеса здригнулася від подвійного ворожого удару.

Той день розділив життя багатьох родин на “до” і “після”.

На перший вибух, не вагаючись, вирушили ті, для кого рятувати — це не просто робота, а покликання. Медики, рятувальники, поліцейські. Вони поспішали туди, де було боляче і страшно, аби допомогти.

Та ворог завдав повторного удару.

Серед 21 загиблого — фельдшер екстреної медичної допомоги Сергій РОТАРУ.

Людина, яка понад десять років віддано служила людям. Людина, яка того дня робила те, що робила завжди — рятувала життя.

Він не встиг подумати про небезпеку.

Він встиг лише залишитися вірним своєму обов’язку.

Сьогодні ми згадуємо Сергія не лише як медика.

Ми згадуємо його як батька, як колегу, як людину з великим серцем.

Від імені медичної спільноти Одещини та колективу Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації висловлюємо щирі співчуття родині та близьким усіх, хто загинув того страшного дня.

Світла пам’ять кожному.

Їхній подвиг — це біль, який не стихає.

І вдячність, яка не має меж.